СУЧАСНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
Невід’ємною складовою професійної підготовки спеціалістів різного профілю є вивчення іноземної мови, яка є важливою частиною сучасного ритму життя. Вивчення іноземної мови – крок надто важливий, тобто, потребує значних зусиль. Це також запорука майбутньої вдалої кар’єри студентів. Для досягнення високого рівня іноземної мови
викладачеві важливо знати новітні методи викладання, спеціальні навчальні техніки та прийоми, щоб оптимально підібрати той чи інший метод відповідно до рівня знань, потреб, інтересів студентів тощо. Раціональне та вмотивоване використання методів навчання на заняттях іноземної мови вимагає креативного підходу з боку викладача, адже «педагогіка є наукою і мистецтвом одночасно, тому і підхід до вибору методів навчання має ґрунтуватися на творчості педагога» [2, c. 159-160].
Метою даної статті є огляд сучасних тенденцій розвитку методів викладання іноземних мов.
При відборі сучасних методів навчання необхідно врахувати наступні критерії, відповідно до яких використані методи повинні:
створювати атмосферу, в якій студент почуває себе вільно і комфортно, стимулювати його інтереси, розвивати бажання практичного вживання іноземної мови;
заохочувати студента в цілому, зачіпаючи його емоції, почуття, тощо;
стимулювати його мовні, когнітивні і творчі здібності;
активізувати студента, роблячи його головною діючою персоною в навчальному процесі, активно взаємодіючою з другими учасниками цього процесу;
створювати ситуації, в яких викладач не є центральною фігурою, тобто, студент повинен усвідомити, що вивчення іноземної мови пов’язано з його особистістю і інтересами, а не з прийомами і засобами навчання використані викладачем;
навчити студента працювати над мовою самостійно на рівні його фізичних, інтелектуальних і емоційних можливостей – одночасно забезпечити диференціацію і індивідуалізацію навчального процесу;
передбачити різні роботи в аудиторії: індивідуальну, групову, колективну, в певній мірі, стимулюючи активність студентів, їх самостійність, творчість.
Реалізація методу навчання здійснюється через використання ряду прийомів навчання, різноманітних підходів та робочих технік. «Прийоми навчання – сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного методу» [1, c. 320].
Метою навчання іноземної мови в вищій школі на сучасному етапі є оволодіння студентами комунікативними компетенціями, що дозволяють реалізувати їхні знання, уміння, навички для розв’язання конкретних комунікативних завдань в реальних життєвих ситуаціях. Іноземна мова виступає як засіб комунікації, спілкування з представниками інших націй, отже в освіті продовжує розвиватися і надалі культурологічний або інтеркультурний підхід у навчанні в рамках концепції «діалогу культур», з метою формування полімовної грамотності студентів. Отже, я вважаю, в сучасному ВНЗ не має бути місця для таких процесів, як зазубрювання, бездумне завчання текстів на іноземній мові, що не мають практичної цінності для майбутньої життєдіяльності студентів. Студенти мають бути підготовлені на основі якісного сучасного аутентичного навчального матеріалу до свідомого використання іноземної мови в подальшому житті та роботі. Адже гарне знання іноземних мов є зараз і продовжуватиме залишатися надалі однією з провідних вимог роботодавців. Якісна мовна підготовка студентів не можлива без використання сучасних освітніх технологій. Сучасні технології в освіті – це професійно-орієнтоване навчання іноземної мови, проектна робота в навчанні, застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій, робота з навчальними комп’ютерними програмами з іноземних мов (система мультимедіа), дистанційні технології в навчанні іноземних мов, використання інтернет-ресурсів, навчання іноземної мови в комп’ютерному середовищі (форуми, блоги, електронна пошта).
На даному етапі розвитку методичної науки основним методом навчання іноземних мов є комунікативний метод. У процесі навчання за комунікативним методом студенти набувають комунікативної компетенції – здатності користуватись мовою залежно від конкретної ситуації. Вони навчаються комунікації у процесі самої комунікації. Відповідно усі вправи та завдання повинні бути комунікативно виправданими дефіцитом інформації, вибором та реакцією (information gap, choice, feedback). Найважливішою характеристикою комунікативного підходу є використання автентичних матеріалів, тобто таких, які реально використовуються носіями мови. Мовленнєва взаємодія студентів інколи, хоч і далеко не завжди, проходить за співучастю викладача в найрізноманітніших формах: парах, тріадах, невеликих групах, з усією групою. З самого початку студенти оволодівають усіма чотирма видами мовленнєвої діяльності на понадфразовому і текстовому рівнях при обмеженому використанні рідної мови. Об’єктом оцінки є не тільки правильність, але й швидкість усного мовлення та читання.
Для досягнення комунікативної компетенції – комунікативних вмінь, сформованих на основі мовних знань, навичок і вмінь – викладач іноземної мови використовує новітні методи навчання, що поєднують комунікативні та пізнавальні цілі. Інноваційні методи навчання іноземних мов, які базуються на гуманістичному підході, спрямовані на розвиток і самовдосконалення особистості, на розкриття її резервних можливостей і творчого потенціалу, створюють передумови для ефективного поліпшення навчального процесу у вищих навчальних закладах. Основними принципами сучасних методів є: рух від цілого до окремого, орієнтація занять на студента (learner-centered lessons), цілеспрямованість та змістовність занять, їх спрямованість на досягнення соціальної взаємодії при наявності віри у викладача в успіх своїх студентів, інтеграція мови та засвоєння її за допомогою знань з інших галузей наук.
Переваги методу: студенти вдосконалюють навички усного мовлення, долається страх перед помилками. Недоліки методу: не надається належної уваги якості мови, комунікативна компетенція досить таки швидко досягає своїх меж.
Інтерактивний метод надає можливість вирішити комунікативно – пізнавальні задачі засобами іншомовного спілкування. Категорію «інтерактивне навчання» можна визначити як: а) взаємодію вчителя і студента в процесі спілкування; б) навчання з метою вирішення лінгвістичних і комунікативних завдань. Інтерактивна діяльність включає організацію і розвиток діалогічного мовлення, спрямованих на взаєморозуміння, взаємодію, вирішення проблем, важливих для кожного із учасників навчального процесу.
В процесі спілкування студенти навчаються:
- вирішувати складні задачі на основі аналізу обставин і відповідної інформації;
- висловлювати альтернативні думки;
- приймати виважені рішення;
- спілкування з різними людьми;
- приймати участь у дискусіях.
Сучасна комунікативна методика пропонує широке впровадження в навчальний процес активних нестандартних методів і форм роботи для кращого свідомого засвоєння матеріалу. У практиці виявили досить високу ефективність таких форм роботи як індивідуальна, парна, групова і робота в команді.
Найбільш відомі форми парної і групової роботи:
- внутрішні (зовнішні) кола (inside/outside circles);
- мозковий штурм (brain storm);
- читання зигзагом (jigsaw reading);
- обмін думками (think-pair-share);
- парні інтерв’ю (pair-interviews) та інші.
Таким чином, можна зробити висновок, що ефективність комунікативно спрямованого навчання іноземних мов у вищій школі залежатиме від бажання і здатності викладачів скористатися позитивним досвідом вітчизняних і іноземних учених і практиків щодо гуманістичного підходу у навчанні, розуміння необхідності відмовитися від авторитарних і схоластичних методів. Методи навчання іноземних мов, які ґрунтуються на гуманістичному підході, допомагають розкрити творчий потенціал студентів і сприяють розвитку та самовдосконаленню навчально-комунікативного процесу, формуванню майбутніх свідомих патріотів своєї країни, толерантних громадян світу.
Література:
Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – 616 с.
Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2008. – 447 с.
Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник/кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – 320
Скуратівська М.О. Cучасні методи та технології викладання іноземних мов. http://intkonf.org/skurativska-mo-suchasni-metodi-ta-tehnologiyi-vikladannya-inozemnih-mov-u-vischiy-shkoli-ukrayini/
Крючков Г. Болонський процес як гармонізація Європейської системи вищої освіти. // Іноземні мови в навчальних закладах. – Педагогічна преса, 2004.
Коваленко О. Концептуальні зміни у викладанні іноземних мов у контексті трансформації іншомовної освіти // Іноземні мови в навчальних закладах. – Педагогічна преса, 2003.
Калинівський НВК
Виступ на засідання професійної спільноти педагогічних працівників іноземних мов
Методичні рекомендації щодо викладання іноземних мов в 5 – 6 класах НУШ: ціннісні орієнтири, формувальне оцінювання, наскрізні вміння
Вчитель: Островчуки О.І.
Курси з англійської мови 5 – 6 класів проходили у листопаді – грудні 2021року на платформі БР і включали теоретичну і практичну підготовку: виконання різних завдань, модулів, перегляд відео, робота в групах, презентації та обговорення робіт, аналіз підручників тощо.
Наскрізними ключовими компетентностями вивчення англійської мови в 5 – 6 класах є такі вміння:
1) читання і розуміння
2)висловлення власної думки
3) критично і системно мислити
4)діяти творчо
5)виявляти ініціативу
6)конструктивно керувати емоціями
7)оцінювати ризик
8)приймати рішення
9)розв’язувати проблеми
10)співпрацювати з іншими
Також існує чотири нарізні камені вчителя іноземної мови
I. Здатність спілкуватися іноземною мовою, яка включає такі вміння:
використовувати власний мовленнєвий досвід для вивчення іноземних мов; використовувати у разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів; використовувати іноземні мови для розширення читацького досвіду, читацьких інтересів; пояснювати роль/ значення мовних явищ та системи понять, за допомогою яких формується картина світу носіїв іноземної мови.
II.Ставлення до вивчення іноземних мов:
Готовність до міжкультурного діалогу, до спілкування іноземною мовою; дотримання культури спілкування, розуміння потреби популяризації України в світі засобами іноземних мов.
III.Навчання впродовж життя:
Уміти визначати власні комунікативні потреби, цілі та способи їх досягнення; здійснювати самооцінку результатів діяльності, рефлексію; постійно збагачувати власний словниковий запас; руйнування власних мовних і комунікативних бар’єрів; усвідомлення та подолання стереотипів.
IV. Соціальні компетенції та обов’язки:
Культурна; підприємливість та фінансова грамотність.
Багато уваги приділялось рефлексії на уроці, вивченню та дослідженню стратегій рефлексії, а також оцінюванню учнів, зокрема формувальному.
Формувальне оцінювання – це моніторинг того, що учні вже знають, поки вони ще навчаються. Ф.О – це всі інструменти, які ми можемо використати для того, щоб перевірити, як добре учні засвоїли матеріал. Це у формі вікторини, гри, презентація, тести, запитання, робота в групах тощо. Усе це допомагає вчителю оцінити, чи були виконані цілі окремих уроків.
Отже, змінюється роль вчителя у навчальному процесі. У 5 – 6 класах діалогічне та монологічне мовлення набуває ширшого формату і видозмінюється в порівнянні з початковою школою.
Курси були насичені, план був розрахований на опрацювання кожного дня і навіть після зум – сесії отримували завдання, які потрібно було виконати за відведений час. Все це допомогло професійному зростанню з іноземної мови.
Творчий звіт вчителя Островчук О.І.
"Розвиток творчої діяльності та комунікативності на уроках німецької мови"
Німецька мова - істотний елемент культури народів - носіїв цієї мови, яка дає учням безпосередній доступ до величезних скарбів їх культури, підвищує роль гуманітарної освіти, служить містком між культурами інших народів і робить можливим обмін духовними цінностями.
На сучасному етапі розвитку освіти однією з найбільш актуальних проблем, що вимагають нових шляхів розв'язання, є необхідність якісного покращення знання іноземної мови. До якої б сфери діяльності не готували себе сьогоднішні школярі, їм необхідне знання іноземної мови для того, щоб стати гарними фахівцями, здатними успішно використовувати сучасні інформаційні технології та брати участь у міжнародному співробітництві.
Працюючи над своєю проблемною темою: "Розвиток творчої діяльності та комунікативності на уроках іноземної мови", я усвідомлюю те, що повинна сьогодні дати учням не лише певну суму знань, а й розвивати логічне мислення і творчу фантазію. І тому я переконана, що створення на уроці атмосфери продуктивного пізнання, готовності учнів до творчого пошуку значною мірою залежить від моєї власної обізнаності, педагогічних умінь і навичок, фахових знань.
Для того, щоб урок іноземної мови був комунікативно спрямованим, я намагаюсь передбачити і використовувати ті методи й прийоми, які забезпечать комунікативну взаємодію і будуть сприяти формуванню в учнів комунікативної компетенції.
Важливу роль приділяю початковому етапу навчання іноземної мови - метою якого є формування в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів. Враховуючи вікові особливості учнів початкових класів я створюю на уроці специфічну комунікативно - ігрову атмосферу, у якій синтезується іншомовне спілкування з типовими видами дошкільної діяльності, що сприяє задоволенню потреб та інтересів дітей цього віку. На уроках намагаюсь донести маленьким дітям, що іноземна мова пов'язана з якимось іншим способом життя, з конкретними людьми, які живуть в іншій країні та розмовляють цією мовою. Мовленнєві моделі подаю за допомогою персонажу - ляльки Мії, яка говорить лише німецькою мовою. Максимально використовую дидактичні ігри, використовую ігрові вправи, забезпечую рухову активність учнів тощо. Навчання у грі сприяє легкому та ефективному оволодінню дітьми іноземної мови. Схильність учнів 1-4 класів до спілкування, дитяча безпосередність і допитливість створюють підстави для успішного формування їхньої мовленнєвої та соціокультурної компетенції.
У першокласників і другокласників - мимовільна, слабо розподіляється увага з незначним обсягом, тому я використовую яскраві малюнки, образи, чітко організовую навчальний процес, часто змінюю форми діяльності, включаю рухову активність, елементи драматизації, гри, емоційно звертаюсь до учнів тощо. Для кращого запам'ятовування ми багато раз повторюємо навчальний матеріал, використовуючи предметні картки, рими, у яких представлені лексичні одиниці та мовленнєві зразки кожної теми. Римування повторюємо хором, оскільки це забезпечує швидку організацію роботи учнів, їхню активну участь й емоційність сприйняття навчального матеріалу. Індивідуальна робота, чи парна дає можливість почути кожного учня.
Для активізації мовленнєвої діяльності та створення сприятливого психологічного клімату, ми вивчаємо вірші, пісні, римування, репи, скоромовки тощо. Діти демонструють використання нових лексичних одиниць та мовленнєвих зразків з тем, а також опрацьовуються фонетично, а це допомагає учням легко й швидко запам'ятовувати навчальний матеріал. Формування мовних і мовленнєвих навичок говоріння здійснюється здебільшого у формі дидактичних ігор з картками із зображеннями предметів, людей і тварин. Із захопленням діти грають в ігри "Ланцюжок", "Карусель", "Пантоміма", "Гігантські кроки". "Баба Куця","Відгадай", "Чого не вистачає" тощо.
Також у початкових класах використовую елементи проектної діяльності.
До вашої уваги елементи проектної діяльності учнів - третьокласників з теми "Моя кімната". (учні захищають свої проекти).
Ігрова діяльність учнів на уроках іноземної мови забезпечує мотивацію та зміст іншомовного спілкування учнів початкової школи і сприяє оволодінню ними вміннями навчальної діяльності, формуванню інтересу до нової для них мови.
Більший інтерес до вивчення іноземної мови виявляють учні 5 - 8 класів. Я вважаю, це залежить від того, що оволодіння лексичним матеріалом іде в різних формах з урахуванням психологічних особливостей учнів. Саме тут на різних етапах викладається інформація, яка підлягає засвоєнню і не однорідна по своїм психологічним, психолінгвістичним і методичним характеристикам. Врахування цих особливостей в процесі семантизації лексики і тренування в її використанні дає можливість запам'ятати, осмислити її, тримати довго в пам'яті і використовувати в різних видах мовленнєвої діяльності. Для активізації інтересу використовую такі вправи: погляньте на картинку і згадайте всі слова, які зустрічаються при вивченні даної теми. Запишіть ці слова або послухайте тексти і назвіть напам'ять нові слова, які в них використовуються; прочитай тексти, зрозумій їх зміст, підкресли в них нові слова і назви їх напам'ять. Склади словосполучення із новими словами або речення і т. д., дітям цікаво, в них активізується інтерес до вивчення іноземної мови, особливо лексики.
У середніх класах: 5. 6, 7 пропоную якомога більше різноманітного наочного матеріалу - за формою, кольором, даю деформовані тексти, тексти для доповнення, картки зі словами, вправи: "Читання рядка з прикритою нижньою (або верхньою половиною)", "Пошук у тексті декількох слів", "Пошук речень у тексті для опису малюнків", "Доповнити або почати речення з опорою на текст" тощо. Ці вправи мають на меті закріпити в пам'яті дитини цілісний образ літер, слів, речень, швидко сприймати одразу декілька слів, формувати ігрову мотивацію, словесно - логічну пам'ять, її обсяг.
В старших класах основною домінуючою формою усного мовлення є бесіда у зв'язку з прочитаним, що включає елементи як діалогічного так і монологічного мовлення, і також ситуації. Письмо на іноземній мові також сприяє заощадженню навчального часу, оскільки під час цього процесу учень промовляє слова і речення у внутрішньому мовленні і водночас ніби прослуховує прочитане.
Комунікативні вправи направлені також на вироблення аудитивних вмінь відшукувати інформацію з мовлення, яка сприймається на слух. Для аудіювання я підбираю тексти з підручника, додаткової літератури, газет, журналів. Вони цікаві, актуальні, несуть потрібну інформацію для учнів. Текст може звучати 2 - 3 рази, а тоді даю завдання до прослуханого тексту: передати зміст розуміння рідною мовою скласти план до тексту; скласти тези; виділити головне в тексті; відповісти на запитання; підібрати правильну відповідь на тестове завдання і т. д.
Ведення дискусії, диспуту є найбільш результативним у старшій школі, оскільки передбачає володіння на досить високому рівні мовленнєвими вміннями та навичками.
При правильній організації навчального процесу на основі творчої діяльності, комунікативної спрямованості, усного випередження створюються умови, коли учням цікаво займатися, коли вони можуть проявляти самостійність у виконанні навчальних дій, рішенні умовно - комунікативних завдань. При говорінні самостійність учнів виражається в повторенні мовного матеріалу по зразку за вчителем, чи опорою на картини, предметні композиції, ситуації в різних видах творчої діяльності.
Тільки завдяки накопиченню мовного матеріалу і практичного досвіду в комунікації можна добитися результатів в навчанні, а для цього я диференціюю, індивідуалізую навчання іноземної мови, стараюсь здійснювати творчий підхід до кожного виду діяльності.
Одним з важливих завдань під час вивчення іноземної мови є активізація пізнавальних інтересів на кожному етапі викладу інформації. Щоб цього добитися намагаюсь активізувати бажання дітей думати і діяти, застосовуючи при цьому різноманітні форми і методи роботи на уроці, вчу їх проявляти творчість і самостійність, враховуючи їх індивідуальні особливості. Кожний етап уроку повинен нести в собі творче, духовно - моральне, культурно - національне збагачення. Засвоєння навчального матеріалу виробляє в учнів вміння та навички навчальної, трудової, художньо - естетичної діяльності.
В старших класах важливу роль відводжу проектній діяльності.
У старших класах учні презентують такі проекти з тем:
"Unsere Schulleben",
"Meine Hobbys und Freizeit", "Mode", "Weltraumturismus" und andere...
Презентація проекту проходить у вигляді:
гри, наукової доповіді, мандрівки, реклами, рольової гри, змагання, презентації тощо...
До вашої уваги проектні роботи учнів - старшокласників (показ проектних робіт, коротке представлення).
Вважаю, що сьогодні вчитель не тільки повинен мати певні знання, уміння й навички, а й уміти самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи розв'язання життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особистості щодо саморегуляції, самоосвіти й самовдосконалення та спонукання постійної потреби до цього.
Тільки знання, здобуті добровільно, найбільш ефективні для людини, тому одним із найважливіших напрямів сучасного менеджменту освіти повинно бути ефективне управління своєю самоосвітою.
Використання ефективних інноваційних підходів на уроках іноземної мови сприяє виконанню поставлених перед сучасною школою завдань, реалізації особистісних якостей учнів - креативних, когнітивних, діяльнісних, що сприяють соціалізації учнів, а також формують в учнів навчальні компетенції.
Формування навчальної мотивації здобувачів освіти на уроках іноземної мови
Вчитель: ОстровчукО.І.
Як зазначено в Навчальних програмах з іноземних мов для загальноосвітніх
навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 5 – 9 класи, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804, випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами. (1)
Із розвитком економічних, політичних і культурних взаємовідносин між Україною та іншими країнами Європи виникають сприятливі умови для обміну школярів, поглиблення міжнародного співробітництва, розширення участі навчальних закладів, педагогів у реалізації спільних освітніх міжнародних проєктів. Стає цілком зрозуміло, що саме в наш час виникають нові вимоги до освітнього процесу загальноосвітніх навчальних закладів, метою яких є формування та розвиток творчої, соціально адаптованої, готової до продуктивної діяльності в умовах ринкового неоднозначного економічного суспільства особистості, яка вільно володіє однією або кількома іноземними мовами і здатна спілкуватися з носіями різних мов. Саме тому вагомого значення набуває забезпечення високого рівня мотивації вивчення іноземної мови, що потребує обґрунтування психолого-педагогічних умов, які б сприяли формуванню мотивації здобувачів освіти при вивченні другої іноземної мови.(2)
Англійська мова набуває дедалі більшого поширення в світі і небезпідставно претендує на звання «мови міжнародного спілкування». Тому проблема розвитку мотивації до вивчення німецької мови на уроках і в позакласній роботі залишається актуальною. Результативність мотиваційної спрямованості діяльності надавача освітніх послуг в значній